7 квітня 1926 року, за ініціативою відомого астронома і геофізика Олександра Орлова, була заснована Полтавська гравіметрична обсерваторія (тепер – Гравіметрична обсерваторія інституту геофізики ім. С. І. Суботіна). А почалося все ще у 1924 році в Харкові на З’їзді по Вивченню природних виробничих сил України, де науковець запропонував скласти гравіметричну карту республіки для подальшого використання її при пошуках корисних копалин.
Полтавська обсерваторія була першою у світі геодинамічною обсерваторією. Поєднуючи геофізичні та астрономічні дослідження, тут проводили комплексні роботи з вивчення фізичних властивостей Землі.
Чому ж для створення обсерваторії Олександр Орлов вибрав саме Полтаву? А все через те, що в зеніті полтавської паралелі проходять дві яскраві зорі, положення яких можна спостерігати з великою точністю цілодобово. Крім того, на паралелі Полтави було розташовано три станції, потенційно готові для спостережень широти. Ці два фактори сприяли якісному виконанню робіт з визначення руху полюса.
Для спостереження земних припливів потрібно було розмістити чутливі прилади в такому приміщенні, на яке б найменше впливали зовнішні сили: перепади температури, вітер тощо. І саме таке приміщення знайшлося в Полтаві. У садибі, яка раніше належала відомому художнику Григорію Мясоєдову, виявили глибокий занедбаний льох, призначений для зберігання льоду. Його дещо поглибили й утеплили, встановили там маятники, за рухом яких у 1930 році розпочалися спостереження земних припливів. Завдяки проведеним дослідженням значно змінилися тогочасні погляди на вивчення цієї проблеми.
Дослідження сили тяжіння було першорядним для обсерваторії, і його теж вдалося успішно вирішити. Саме у Полтавській гравіметричній обсерваторії розроблено методи спостережень, які потім було затверджено як стандарт для складання так званої гравіметричної карти всієї країни, тобто такої карти, за допомогою якої можна дізнатися, як змінюється сила тяжіння на певних відрізках.
Попри важливу місію обсерваторії, на початку 1930-х років – в період сталінських репресій – установа опинилася під загрозою. Працівників проголошують «ворогами народу», а директора Олександра Орлова звинувачують у надмірній опіці астрономією. Науковець вимушений переїхати в Підмосков’я і почати працювати в спецлабораторії. І все ж у 1939 році Олександру Яковичу вдається повернутися до улюбленої справи. На початку війни він організовує евакуацію обсерваторії, а після вигнання з Полтави нацистів – її повернення.
У 1951 році директором установи стає талановита вчена Зінаїда Аксентьєва. До Полтави її запросив сам Олександр Орлов, адже науковиця брала безпосередню участь в утвердженні Полтавської обсерваторії. Під керівництвом Зінаїди Миколаївни обсерваторія стала однією з провідних установ у Європі, які досліджували обертання Землі та припливи.
Жінка була не лише видатним астрономом, а й чудовим управлінцем. Їй вдалося зміцнити матеріально-технічну базу: запрацювали п’ять нових астрономічних приладів; створено нові телескопи; зведено житлові будинки для співробітників, новий лабораторний корпус та робочі павільйони. Центральне бюро Служби широти протягом десяти років розташовувалось саме в Полтавській обсерваторії. Щоб увіковічнити пам'ять про Зінаїду Аксентьєву, Міжнародний Астрономічний союз назвав її іменем один із найбільших кратерів планети Венера.
Один із павільйонів обсерваторії призначений для любительських спостережень. Саме тут працівники установи інколи проводять екскурсії для допитливих відвідувачів, які мають змогу побачити у телескоп кратери на Місяці, кільця Сатурна та поспостерігати за іншими небесними світилами.
Більше цікавої інформації про Полтавську гравіметричну обсерваторію шукайте в цих статтях:
Корсунь, Алла. Як «астрономічні зубри» врятували полтавську гравіметричну обсерваторію в 1934–1938 рр. [Електронні дані] : Зі сторінок архівного рукопису О. Я. Орлова 1938 року / А. Корсунь, М. Лубков // Вісник Національної академії наук України. – 2020. – № 7. – С. 49-56. – Електрон. дані. – Режим доступу : http://www.visnyk-nanu.org.ua/sites/default/files/files/Visn.2020/7/Visn_7-2020%2B7_Korsun.pdf. – Назва з екрана. – Дата звернення: 07.04.2021.
Пустовгар, Олег. На її честь назвали один із кратерів Венери [Текст] : до 120-ліття директорки Полтавської гравіметричної обсерваторії Зінаїди Аксентьєвої / О. Пустовгар // Вечірня Полтава. - 2020. - № 46, 11 лист. - С. 7.
Ювілей обсерваторії [Текст] // Край. - 2016. - № 150. - С. 6-7.