«Лікування казкою» – один з найдоступніших і водночас ефективних методів коригування поведінки та свідомості дитини. «Інструментом» казкотерапії є історії, що розповідають про проблеми й переживання, з якими вона стикається щодня.
Терапевтичні казки допомагають прищепити дитині кращі моральні цінності, сформувати в неї творче ставлення до життя, показати різноманіття способів досягнення мети, розвинути приховані здібності до вирішення особистих проблем. Після прослуховування та обговорення казки в дитини з’являється впевненість у власних силах, розвивається адекватна самооцінка, здатність до самоконтролю та більш відповідальне ставлення до життя.
Пропонуємо кілька терапевтичних історій із серії «Моя казкотерапія» від видавництва «Ранок», які допоможуть вашій дитині подолати страхи, вирішити її особисті проблеми та виправити вади характеру.
Альошичева, Анастасія. Забавки цуценяти [Текст] : казка / А. Альошичева; іл. М. Фої. - Харків : Ранок, 2018. - 23 с. : іл. - (Моя казкотерапія).
Історія розповідає про ледачого песика, який цілими днями грався й розважався, поки всі інші жителі лісу працювали і займалися корисними справами. Звірята засуджують песика та намагаються відмовити кращого товариша песика – котика – від дружби з ним. Але котик розповідає, що раніше песик не був ледачим і вони робили багато корисного для лісу. Та одного разу песик вирішив полінуватися й подивитися, чи зміниться щось. Але нічого не змінилося, тож песик розуміє, що і без нього все буде добре – адже інші тварини продовжують працювати з ранку до вечора. Тоді звірі розуміють свою провину і вирішують провчити песика.
Демченко, Оксана. Брехливе мишеня [Текст] / О. Демченко; іл. О. Бугренкової. - Харків : Ранок, 2020. - 23 с. : іл. - (Моя казкотерапія).
Багато дітей полюбляють фантазувати, проте часто їхні фантазії переходять в розряд брехні. Але найгірше те, що врешті вони самі грузнуть у власних вигадках та починають вірити в реальність своїх фантазій. Як і герой цієї історії – мишеня Пік. Воно так занурилося у свою уяву, що починає фантазувати на кожному кроці. Інші звірята більше не вірять у вигадки малюка, ще й обзивають Піком-Брехунцем. Та одного разу через свої побрехеньки мишеня ледь не стало обідом для сови. Тоді він розуміє, до чого може призвести брехня, а батьки пояснюють йому різницю між брехнею і фантазією.
Демченко, Оксана. Будь собою [Текст] / О. Демченко; іл. Н. Петрачкової. - Харків : Ранок, 2020. - 23 с. : іл. - (Моя казкотерапія).
Одного разу в зоопарку мама-кішка народила трьох кошенят: двох звичайних, а одного – мало того, що чорного, так ще й з маленькими притиснутими вушками. Усі звірі сміялися над Чернишем – обзивали його сажотрусом, казали, що його малі вуха прилипли до голови. Черниш часто запитував у мами, що з ним не так. А кішка заспокоювала його і говорила, що з ним усе в порядку – просто він інакший, бо породистий. Черниш спочатку не вірив і намагався бути схожим на когось іншого, щоб знайти друзів. Але відповідь була проста – щоб тебе любили й поважали, полюби і навчись поважати сам себе. Тож коли Черниш врешті-решт дослухався маминої поради, все стало на свої місця.
Демченко, Оксана. Країна Замазурія [Текст] / О. Демченко; іл. Н. Петрачкової. - Харків : Ранок, 2020. - 23 с. : іл. - (Моя казкотерапія).
Якщо ваш малюк лінується чистити зуби й регулярно мити руки, почитайте йому казку про котика Чорнявчика. Таке прізвисько котик отримав через те, що був найбільшим замазурою у дворі. Інші малята цуралися Чорнявчика, адже від нього ще й погано пахло. А котик цим сильно не переймався, ходив гоголем і гнув кирпу, мовляв, йому і самому весело гратися. Мама-кішка як могла старалася навчити малого дотримуватися особистої гігієни – чистити зубки, умиватися, причісуватися. Навіть лякала небезпечними мікробами, від яких болить животик. Та Чорнявчик був ще той впертюх. Аж поки з ним не сталася одна чудернацька подія, після якої котик полюбив чистоту.
Ляшок, Марина. Кнопик-переможець [Текст] / М. Ляшок. - Харків : Ранок, 2018. - 23 с. : іл. - (Моя казкотерапія).
Порося на ім’я Кнопик змалку було загальним улюбленцем. Дорослі постійно хвалили його та казали, що він є найкращим поросятком у світі. Тому Кнопик виріс дуже самовпевненим і хвалькуватим, вважав себе найшвидшим, найспритнішим та найрозумнішим. Хоча для цього не було жодних причин, адже малий не зробив нічого такого, чим можна було б пишатися. І згодом самовпевненість Кнопика призвела його до подвійного програшу в змаганнях. Це змусило поросятка обміркувати власну поведінку і дійти висновку, що свої позитивні риси треба доводити не словами, а реальними справами.
Кілька порад батькам:
Якщо ви чимось сильно стурбовані, розгнівані чи засмучені – відкладіть «сеанс» казкотерапії, щоб не нашкодити дитині.
Будьте емоційні, читайте з «душею». Це дозволить дитині глибше зануритися в розповідь, зробить казку цікавішою і більш насиченою.
Робіть логічні паузи, залишаючи місце для коментарів дитини і ваших власних.
Після прочитання казки обговоріть її з дитиною. Залежно від змісту, питання можуть бути приблизно такими: про що казка? Які події чи персонажі запам’яталися найбільше і чому? Які почуття виникали в дитини під час читання: в які моменти було радісно, в які – сумно? Чи було шкода якогось героя? Чи можуть події, описані у казці, трапитися в реальному житті? Чи траплялися у дитини схожі ситуації? Чому ми можемо навчитися у казкових героїв? Як би дитина застосувала отримані знання в житті?