Раніше, задовго до нашого з вами народження, планета Земля була сповнена безлічі загадок. І завжди знаходилися відчайдухи, які прагнули відкрити незвідані краї. Жага до нових знань спонукала цих хоробрих людей піднімати вітрила й вирушати назустріч пригодам. Часто мандрівники присвячували таким подорожам все життя.
Прочитати про пригоди відкривачів світу ви зможете в яскравій та надзвичайно пізнавальній книзі для широкого кола читачів «Атлас видатних дослідників» авторів Ріккардо Франкавільї та Марґеріти Сґарлати. Видання отримане бібліотекою завдяки Програмі поповнення бібліотечних фондів від #Українського_інституту_книги.
«Атлас видатних дослідників» має свою родзинку – тут ви дізнаєтеся не лише про знаменитих мандрівників та вчених, а й про долю тих, хто лишився в тіні відкриттів, але зробив величезний вклад у їх здійснення: дружини й діти, які терпляче чекали повернення чоловіків і батьків; моряки, які сумлінно виконували розпорядження капітанів; королі й королеви, чиїм коштом здійснювалися ці авантюри; племена, що вітали прибульців на своїх територіях та допомагали освоїтися; навіть чотирилапі улюбленці, які вірно служили господарям у численних мандрівках.
«Атлас…» познайомить вас із венеціанцем Джоном Каботом та його сином Себастьяном. За сприяння англійського короля Генріха VІІ, вони у 1497 році допливли кораблем «Метью», названим на честь дружини Кабота Матеї, до берегів Нової Шотландії. Мандрівка тривала трохи більше місяця, а за кілька днів батько й син опинилися в Ньюфаундленді. Самі того не розуміючи, дослідники відкрили Канаду.
Ті, хто дивився фільм «Ніч у музеї», напевно, пам’ятають молоду індіанку Сакаджавею, в яку був закоханий персонаж американського президента Теодора Рузвельта. Так ось, це зовсім не вигадка сценаристів. Як переконує «Атлас…», насправді жінка відіграла значну роль у знаменитій експедиції Льюїса та Кларка, спорядженій за наказом президента США Томаса Джефферсона на початку 19 століття. Вважається, що Сакаджавея була напрочуд мудрою та освіченою. Вона погодилася супроводжувати дослідників під час подорожі, бо ж ті могли загинути в разі суперечки з аборигенами. Приміром, коли експедиція зіткнулася із загоном лемхі, Сакаджавея домовилася з ними, й вони дали дослідникам коней, їжу і нічліг, що дозволило експедиції досягти своєї мети.
З «Атласу…» дізнаєтеся про затятого мандрівника Девіда Лівінґстона та його неймовірну експедицію Африкою. Чоловік був одним із небагатьох дослідників, яким довелося подорожувати в екстремальних умовах. Під палючим африканським сонцем, хворий на малярію, Лівінґстон здолав 46 тисяч кілометрів, відкриваючи на своєму шляху річки, озера й водоспади, зокрема й знаменитий водоспад Вікторія. Добре обізнаний у медицині, згодом він розробив ліки від малярії, які врятували життя не одному європейцеві під час колонізації Африки.
Завдяки «Атласу…» ви довідаєтеся про відчайдушних дослідників Берка й Віллса, яким прагнення до вікриттів коштувало життя. Ці два англійці полишили базовий табір експедиції й вирушили австралійською пустелею на пошуки легендарних озер та морів. Повернувшись за чотири місяці, змучені мандрівники знайшли на місці свого табору лише послання в пляшці. Виявилося, що незадовго до їхнього повернення експедиція вирушила додому. Самотні й виснажені, попри допомогу аборигенів, Берк та Віллс не змогли пережити цю мандрівку. Вражаюча історія дослідників і донині хвилює людей та вже надихнула багатьох митців на створення низки картин, книг та навіть кінофільмів.
Це лише кілька історій з-поміж низки захоплюючих і мотивуючих розповідей, які ви знайдете на сторінках «Атласу видатних дослідників». Сподіваємося, вони переконають вас, що пригоди – частина життя, і не варто боятися, якщо душа та розум прагнуть нових вражень. Зважившись на пригоду одного разу, ви вже не зможете зупинитись, адже жага до знань властива кожному з нас.