Ініціатором заснування свята у 1991 році став мексиканський художник Альфредо Гуаті Рохо. Митець все своє життя присвятив живопису в техніці акварелі та її популяризації у світі.
Акварель в перекладі з французької означає «водяниста». Назва вказує на вигляд фарб, що застосовуються у цій техніці. У складі акварелей міститься пігмент, гуміарабік (тверда прозора смола з висохлого соку акацій), різні додатки (гліцерин, мед, консерванти). Використання цих фарб на білому зволоженому папері дозволяє досягти ефекту легкості зображення, плавності переходів.
Знаковою подією в історії акварельного живопису стає винайдення в Китаї у 2 столітті паперу. Тогочасні художники одразу ж почали використовувати його як основу для своїх картин. Втім аквареллю писали і по шовку, і по дереву. В Європі фарби з’явилися в 13 столітті. А за три сотні років акварель стала такою ж популярною, як і олійні фарби.
Акварельні фарби дуже полюбляв Альбрехт Дюрер – видатний німецький художник епохи Відродження. З-під його пензлика виходили справжні шедеври.
У 1804 році у Великобританії було засновано Товариство акварелістів. Найвідоміший англійський художник, який малював картини в цій техніці, – пейзажист Вільям Тернер.
В Україні акварель застосовували для розфарбовування «перспективних видів», гравюр, панорамно-топографічних краєвидів. Наприкінці 18 – на початку 19 століття поширюються пейзажі із зображенням старовини, залишків романтичних руїн. Особливе зацікавлення викликали нові південні міста, а також Київ з його численними пам’ятками історії й культури.
Чудові акварельні пейзажі України писали Василь Тропінін, Олександр Кунавін, Федір Солнцев. Протягом усього свого мистецького життя до акварелі звертався Тарас Шевченко. Для створення ескізів та ілюстрацій до акварелі звертався Георгій Нарбут, поєднуючи її з тушшю (ілюстрації до «Єгорія Хороброго», казок Андерсена). Широким діапазоном засобів і прийомів акварельного живопису володіла Олена Кульчицька, працюючи над жанровими композиціями, пейзажами, портретами, в яких правдиво відобразила життя селян. Наукову цінність мали акварелі художниці, де відтворено понад 200 пам’яток давньої архітектури Західної України.
Митці Полтавщини також часто звертаються до акварелі. Унікальним майстром цієї техніки є миргородський художник Анатолій Кривобоченко. Його авторські техніки допомогли розкрити раніше не відомі властивості акварелі. Полотна художника соковиті, вишукані, яскраві. В доробку митця – пейзажі, натюрморти, портрети.
Неймовірні акварелі виходять з-під пера сучасних полтавських живописців: Тетяни Карпеченкової, Марини Рожнятовської, Лариси Лукаш, Олени Пушкарьової, Олексія Соболевського.
Більше інформації про наших земляків-акварелістів шукайте тут:
Анатолій Миколайович Кривобоченко (із циклу "Особистості Полтавщини") [Електронний ресурс] : краєзнавчі замальовки в рамках краєзнавчо-туристичного проекту "GPS-навігатор" / уклад. Ю. О. Христова ; текст. ред. Л. І. Митрофанова ; комп. верстка І. О. Симоненко ; відпов. за вип. Л. І. Митрофанова. – Електрон. дані. – Режим доступу : http://old.odb.poltava.ua/index.php/metod-portfel/56-nashi-vidannya-2020-r/2385-anatolij-mikolajovich-krivobochenko
Віценя, Лідія. Маленьке свято на щодень [Текст] / Л. Віценя // Зоря Полтавщини. - 2019. - № 97, 20 груд. - С. 13.
Гуржій, Вікторія. Акварель як життя [Текст] / В. Гуржій // Вечірня Полтава. - 2021. - № 25, 23 черв. - С. 14.
Кошова, Віра. З Україною в серці [Текст] : повернення художників Кричевських / В. Кошова // Зоря Полтавщини. - 2021. - № 81, 16 лист. - С. 5.
Кравченко, Оксана. Полтавські дороги на акварелях [Текст] / О. Кравченко // Край. - 2016. - № 146. - С. 6-7.
Ода полтавській акварелі [Текст] // Край. - 2013. - № 115. - С. 5.
Перша виставка майстрині [Текст] // Край. - 2016. - № 147. - С. 5.
Ярошенко, Ганна. "Малюю картину, поки пахнуть квіти" [Текст] / Г. Ярошенко // Вечірня Полтава. - 2017. - № 48, 29 лист. - С. 14.
Ярошенко, Ганна. "Якби в мене не було характеру, мабуть, не було б і мого живопису" [Текст] / Г. Ярошенко, І. Сердюченко // Вечірня Полтава. - 2014. - № 21, 21 трав. - С. 24.