3 серпня – Всесвітній день кавуна

Освіжаючий смак, ніжна й соковита м’якоть, апетитний вигляд – за це ми любимо кавун, який давно став незамінним атрибутом літнього столу. Американський письменник Марк Твен називав його «даром Божим»: «Хто пробував кавун, той знає, що їдять янголи», – писав він.

Імовірно, батьківщиною кавуна є пустелі Південної Африки. Його предки мали дерев’янисту кірку, завдяки якій легко переносили тривалі посухи. Особливо древні люди цінували здатність кавуна утримувати рідину навіть після зривання – вони брали плоди із собою в довгі мандрівки пустелею.

Перші записи про організований збір кавунів були зроблені близько 5 тисяч років тому в Єгипті. Тоді також була традиція поміщати кавуни в гробниці фараонів, щоб покійний міг втамувати спрагу в загробному житті.

Розмаїття сортів кавуна

Згодом африканські купці стали привозити кавуни в країни ближнього Середземномор’я. До 10 ст. соковитий плід дістався аж до Китаю. А ось на території Європи він набув поширення аж через три століття.

Нині на ринку з’являється все більше різноманітних видів і сортів кавуна: крім класичного плоду, одним з найпопулярніших варіантів вважається кавун без насіння. Всупереч досить поширеній думці, ці кавуни є звичайним гібридом – результатом селекції, а не штучної модифікації генів у лабораторії. Такі кавуни містять насіння, але воно настільки слаборозвинене, що плід фактично є стерильним.

До речі, в більшості країн ласуни викидають кавунове насіння. Однак насправді воно не тільки безпечне, але й корисне: воно містить багато заліза й цинку в легкозасвоюваній формі, а також клітковину і білки. Тому в деяких країнах кавунове насіння є повноцінним продуктом харчування. Наприклад, у Західній Африці його додають у супи. А китайці та в’єтнамці ласують ним, як ми соняшниковим насінням, особливо в підсмаженому й ароматно приправленому вигляді.

Кавун містить безліч життєво важливих для людини речовин: вітаміни А, С, В1, ВЗ й РР, фолієву кислоту. Особливо в ньому багато магнію: всього 150 грамів м’якоті містить денну норму цього мікроелемента. А за вмістом заліза кавун поступається тільки шпинату.

До речі кавун цікавий ще й тим, що його можна споживати повністю – навіть кірку, з якої виходять смачні цукати й варення. А ще кавун маринують, варять і навіть смажать на грилі. Це дійсно універсальний і смачнючий дар природи. Переконайтеся в цьому самі – приготуйте варення з кавуна за рецептом з журналу «Джміль». Це буде так захопливо й нескладно, що до процесу можуть долучитися навіть діти.

Рецепт варення з кавуна

Складові: 1 кг м’якоті кавуна, 800 г цукру, сік одного лимона, ванілін (на кінчику ножа).

М’якоть кавуна очистіть від насіння й наріжте кубиками. Засипте цукром і залиште на 3 години.

Злийте сік, що пустив кавун, і проваріть його кілька хвилин. Залийте кавунову масу киплячим сиропом, накрийте кришкою і настоюйте 10 годин.

Знову доведіть до кипіння на невеликому вогні й проваріть кілька хвилин. Залиште ще на 10 годин.

Додайте ванілін і лимонний сік. Доведіть до кипіння й проваріть 5 хвилин. Розлийте гаряче варення по стерилізованих банках, закупорте металічними кришками, поставте в тепле місце до повного остигання.

Смачного!

Більше цікавинок про кавуни, корисні поради з їх вибору, рецепти зимових заготовок і десертів, а також оповідання для дітей шукайте у журналах з нашої бібліотеки:

Кавуни : знайомі незнайомці // Яблунька. - 2020. - № 4. - С. 10-11.

Хома, Жанна. Ягідне варення : казки на горищі / Ж. Хома ; мал. Л. Мартинюк // Джміль. - 2020. - № 7-8. - С. 30-31.

Юні кулінари : желе у кавуні // В гостях у казки. - 2017. - № 9. - С. 30-31.

Смугастий смаколик : 3 серпня - Всесвітній день кавуна // Шкільна бібліотека. - 2017. - № 7. - С. 64-65.

Шпонтак, І. М. Кавун - смакота чи небезпека : [як вибрати смачний і безпечний кавун] / І. М. Шпонтак // Безпека життєдіяльності. - 2013. - № 8. - С. 29.