В останню п’ятницю жовтня в різних регіонах світу проводиться Всесвітній день лемурів. Запроваджена ініціатива у 2014 році на Мадагаскарі – острові, який є домівкою цих тварин та місцем їх походження.
Лемури – загадкові істоти, один тільки вигляд яких змушує мимоволі посміхатися. Існує чимало вражаючих фактів про лемурів, тому пропонуємо ознайомитися з декількома цікавинками.
Хвіст лемура часто довший за тіло. При ходьбі тварина тримається за нього, вигинаючи високо над головою. Це запобігає втраті рівноваги при ходьбі або бігу. Хвіст також важливий для переміщення високо на деревах і використовується як форма спілкування між лемурами.
Самці кільцехвостих лемурів проводять так звані «смердючі бої», з’ясовуючи, хто головний. Вони змащують хвіст секретом з-під пахв, що має різкий запах, після чого починають випинати його у бік суперника. Програє той, у кого першого «здадуть» нерви.
В античній культурі лемурами називали примар, які блукають планетою і не можуть знайти упокій. В перекладі з латинської «лемур» означає «привид ночі». Натомість більшості сучасних людей тварини лемури здаються дуже милими. Їх хочеться погладити і пригостити чимось смачним. Проте малагасійці – місцеві жителі Мадагаскару, досі переконані, що один із різновидів лемурів, а саме руконіжки, є помічниками злих духів. Це призводить до скорочення чисельності цього виду, адже люди відловлюють і винищують їх.
Лемурів вважають творцями лісу, адже на Мадагаскарі вони відіграють важливу роль у підтриманні балансу екосистеми, сприяють росту та розповсюдженню рослин. Лемури дуже полюбляють фрукти, але їхній шлунок не здатний переварювати насіння. І коли тварини подорожують лісами, то розповсюджують насіння зі своїм послідом, який діє ще й як натуральне добриво. З цього насіння виростає безліч нових рослин, що стають домівками та джерелом їжі для багатьох інших тварин.
Лемури дуже товариські й воліють жити сім’ями, що зазвичай нараховують до 15 членів: самців, самок та їхніх нащадків. Лемури живуть у матріархальному суспільстві. Самки мають більшу владу та, як правило, відповідають за кожну сімейну групу. Вони контролюють їжу та діяльність протягом дня і мають право виключити самця з сім’ї. Тоді йому доведеться приєднатися до іншої сім’ї або до групи таких самих вигнанців.
Лемури спілкуються між собою за допомогою звуків та запахів. Усього розрізняють 12 різних звуків, що позначають емоції. Якщо лемур хоче показати протилежній статі свою симпатію, він починає перебирати шерсть потенційного партнера. Робить він це за допомогою лап і навіть зубів.
Розміри різних видів лемурів варіюються від їхнього різновиду. Найменший із усіх існуючих – це мишачий. Його вага не більше 30 грамів, а довжина тіла без урахування хвоста не перевищує і 10 сантиметрів. Найбільший лемур – це індрі. Тварини цього виду важать до 10 кілограмів при довжині тіла до метра.
Існує різновид блакитнооких лемурів – чорний лемур Склатера. Це єдиний тип приматів, у якого справді блакитний колір очей, як у людей. За розміром тіла блакитноокий лемур не більший за кішку. Самці мають чорне хутро, а колір шерсті самок варіюється від червоно-коричневого до сірого.
Кінцівки лемурів – це взагалі окрема варта уваги тема. Шкіра на передніх лапах у них дуже ніжна та м’яка. Це дозволяє тваринам «бачити руками»: щоб розпізнати предмет, їм достатньо просто ретельно його обмацати. Аби захиститися від потенційного ворога, лемур використовує нігті. Так, ви не помилилися – саме нігті, а не кігті, як у інших тварин.
Щоправда, вони досить короткі й не завдають противнику відчутної шкоди. Цікаво також, що у лемурів на задніх кінцівках є «туалетний кіготь». Неважко здогадатися, що він використовується твариною для гігієнічних процедур.
Радимо почитати:
Пилипенко, Ольга. Дуже чемний лемур [Текст] : Захоплива школа етикету / О. Пилипенко; худож. О. Курдюмова. - Харків : Віват, 2016. - 79 с. : іл. - (Мрійники).
Іванець, Володимир. Мадагаскарська руконіжка, або Ай-ай, не зникай! [Текст] : червона книга / В. Іванець // Колосок. - 2020. - № 6. - С. 32-37.
Кумедний мавпячий рід [Текст] // Малятко. - 2016. - № 5. - С. 6-7.
Насонова, Алла. Лемури – беззахисні привиди [Текст] : зоологія / А. Насонова // Паросток. - 2018. - № 3. - С. 36-38.